У 2019 році під егідою Інституту ВКЛ вийшла друком праця д-ра Рустіса Камунтавічуса «Пажайсліс: побачити та зрозуміти» („Pažaislis: pamatyti ir suprasti“). Пожайсліський монастир є досконалою памʼяткою архітектури, яка постала на теренах Великого князівства Литовського у другій половині 17 століття. Дослідження, реалізоване автором, дає відповідь на запитання, які конкретно елементи комплексу споруд є важливими, чому саме вони варті уваги та в який спосіб їх можна розпізнати. У книзі автор детально розʼяснює, які символічні та семантичні знаки були закодовані в архітектурних та мистецьких рішеннях. Нарешті, він розкриває таємницю: для чого усі зазначені ним елементи цього перфектного твору архітектури були розміщені саме так, щоб до них неможна було досить легко дістатися.
Наукова конференція “Початки совєтології: Науково-дослідний інститут Східної Європи у Вільнюсі (1930 – 1939), ідеї – люди – спадщина, до 90-річчя з часу заснування” Вільнюс, 26-27 лютого 2020 року
Відділ політичних наук і дипломатії Університету Вітовта Великого, Студії Східної Європи Варшавського університету, Інститут Великого князівства Литовського, Бібліотека Литовської Академії наук ім. Врублевських, Посольство Польщі та Польський інститут у Вільнюсі запрошують взяти участь у Міжнародній науковій конференції «Початки совєтології: Науково-дослідний інститут Східної Європи у Вільнюсі (1930 – 1939), ідеї – люди – спадщина (до 90-річчя з часу заснування)», яка має відбутися в Вільнюсі 26-27 лютого 2020 року. Участь у конференції візьмуть відомі науковці з Польщі та Литви: Тадеуш Буйницький, Адам Еберхардт, Марек Корнат, Сарунас Лейкіс, Данута Маліцька, Ян Маліцький, Рімантас Мікніс, Томас Венцлова і Лєшек Заштовт.
Конференція відбудеться в двох локаціях. Відкриття відбудеться 26-го лютого о 13.00 годині в приміщенні Посольства Республіки Польща (вул. Святого Яна, 3 (ul. Švento Jono 3)). Інавгураційну доповідь на тему „Польща перед Совєтами в 1918 ‒ 1939 роках” виголосить відомий польський історик і політолог проф. Войчєх Матерський (Інститут Політичних студій Польської Академії наук). Після доповіді передбачено дискусію на тему: „Початки совєтології, її розвиток, сучасний стан і перспективи” польською та литовською мовами в синхронному перекладі.
Вхід вільний при умові попередньої реєстрації. Реєстрація відкрита до 20 лютого 2020 р. за електронною адресою [email protected]. Слід вказати ім’я, прізвище, інституцію, яка делегує учасника; при вході до посольства прохання надати документ, що засвідчує особу (без цього вхід буде заборонений). Увага: кількість місць обмежена.
Наступного дня ‒ 27 лютого, засідання конференції будуть перенесені в символічне місце – дo Бібліотеки Литовської Академії наук ім. Врублевських (вул. Жигмунта, 1) (ul. Žygimantų 1), де у міжвоєнному часі містився Науково-дослідний інститут Східної Європи і Школа політичних наук. Початок засідань – о 9.00. Вхід вільний, виступи будуть відбуватися польською та литовською мовами без перекладу. Учасникам конференції будуть надані друковані варіанти текстів доповідей.
Виставка мап ВКЛ
27 вересня 2019 р. буде відкрито виставку «Велике князівство Литовське на давніх мапах. Погляд із Білорусі». Виставка працюватиме за адресою: м. Вільнюс, вул. Савічаюс, 17 у будинку Європейського гуманітарного університету. Урочисте відкриття виставки відбудеться о 18.00 одночасно з дискусією. Виставка мап є частиною проекту «Пересувна історія». Це експозиція копій стародавніх мап земель колишнього Великого князівства Литовського. Мапи містять атрибуцію та обʼєднані загальною концепцією. Виставка буде діяти у різних містах Білорусі та поза її межами. Вперше матеріали виставки були представлені громадськості 5-16 квітня 2019 року у Мінську в рамках Фестивалю інтелектуальної книги «Прадмова», а також у Національному історичному музеї Республіки Білорусь. Пізніше ознайомитися з її змістом могли мешканці міст Ліда, Гродно, Орша, Вітебськ.
Інститут Великого князівства Литовського оголошує четвертий конкурс на здобуття Премії ім. Юліуша Бардаха.
Інститут Великого князівства Литовського оголошує четвертий конкурс на здобуття Премії ім. Юліуша Бардаха.
Премія призначається за найкращі докторські (кандидатські) праці, присвячені проблематиці державної, правової та культурної спадщини Великого князівства Литовського у ХІХ–ХХ століттях, або за такі, що представляють результати дослідження проблем, пов᾿язаних з історією як мінімум двох нинішніх держав, терени яких колись входили до складу Великого князівства Литовського, як то: України, Білорусі, Литви та Польщі.
Термін подання праць – 20 грудня 2019 р. Просимо висилати пропоновані праці на адресу: [email protected]
До 1 березня 2020 року конкурсна комісія призначена Інститутом ВКЛ оголосить список номінованих на премію праць.
Кандидати будуть запрошені до Каунаса, де відбудеться урочиста церемонія вручення нагороди.
Між українцями, поляками, литовцями і білорусами: традиція КВЛ ‒ Білорусь і Україна
18-го лютого 2019 року в Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника в Івано-Франківську (Україна) відбулася організована Інститутом Великого князівства Литовського презентація книг. Проф. Олександр Смолянчук (Гродно) представив видану в 2018 році книгу «Роман Скирмунт (1868-1939): біографія громадянина краю», присвячену одному з найзначніших представників «крайової» ідеї в Білорусі. Відомий український історик Ольга Ковалевська (Київ) репрезентувала свою книгу, видану вже у поточному році в Києві «Таємниці козацьких портретів». Видання представляє десять нарисів з історії давної та сучасної іконографії відомих українських гетьманів, полковників, сотників та їхніх матерів і дружин. Під час презентації відбулася дискусія, в якій взяли участь проф. Егідіус Александравічус (Каунас) і д-р Андрій Казакевич (Мінськ). Модератором заходу був проф. Мирослав Волощук (Івано-Франківськ).
Ольга Ковалевська, «Таємниці козацьких портретів», Кыïв 2019
Видання представляє десять нарисів з історії давної та сучасної іконографії відомих українських гетьманів, полковників, сотників та їхніх матерів і дружин. У захопливій формі читачам пропонується дізнатися, який із збережених портретів демонструє нам справжнього Івана Мазепу, замислитися, чи дійсно Петро Дорошенко виглядав так, як його малювали художники, довідатися, чому Івана Самойловича зображено із заплющеними очима, зʼясувати, яким насправді був Іван Гонта, представити, як повинна була виглядати на портреті поважна гетьманша чи полковниця, та розвідати, чому відбуваються підміни портретованих.
Книга адресована науковцям, викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться історією та культурою України козацьких часів і готовий побачити наше минуле крізь призму дивовижних історій портретів її видатних діячів.
Видавництво «Кліо»: http://www.clio.in.ua