У будинку Відділу політичних наук і дипломатії Університету Вітовта
Великого, у коридорах партеру, а також першого та другого поверхів,
відкрилася виставка, присвячена 150-річчю Станіслава Нарутовича (1862–
1932).
Нарутовичі, представники шляхетського стану, які жили на переломі ХІХ та
ХХ століть на теренах Жмуджі (Жемайтії), так само як і представники інших
литовських родин, опинилися на межі століть перед непростим вибором:
між Польщею та Литвою. Станіслав Нарутович був одним із сигнатарів, який
підписав Акт Незалежності Литви 16 лютого 1918 року, а його брат Габріель
(1865–1922) був обраний першим президентом міжвоєнної Польщі. Їхні
життєві шляхи досконало ілюструють складні політичні та культурні
стосунки Польщі та Литви, а також складність ситуації вибору литвинів, яка
склалася вже на початку ХХ ст.
На виставці, яка подана на десяти планшетах різного формату,
представлено копії документів, фотографій, генеалогічне дерево,
зображення гербу Нарутовичів тощо. Увесь матеріал покликаний розповісти
не лише про видатну постать литовської політичної історії, але й про
подробиці повсякденного життя Жмуджі (Жемайтії) початку ХХ століття та
міжвоєнного часу.
Ініціатором та виконавцем виставки є Окружний (обласний) Тельшівський
архів (директор – Алма Янкаускєне), експонати для виставки були відібрані
істориком Вацлавом Вайчекаускасом. Партнерами виступили Інститут
Великого князівства Литовського, а також центр Чеслава Мілоша Відділу
політичних наук і дипломатії Університету Вітовта Великого.
З представленими матеріалами можна буде ознайомитися до кінця 2012
року.
