Вільні стрільці Ковенського (Каунаського) повіту у співпраці з Інститутом
ВКЛ, о 19-й годині кожної п’ятниці протягом травня – вересня 2013 р.
трьома залпами з гармати, що є копією зброї дев’ятнадцятого століття,
будуть вшановувати 150-ю річницю січневого повстання. Церемонія має
відбуватися на Ратушній площі у Каунасі 3-го, 10-го, 24-го, 31 травня, 7-го,
14-го, 28-го червня, 5-го, 19-го, 26-го липня, 9-го, 30-го серпня, 6-го, 13-го,
20-го вересня.
Неакадемiчнi подіi
Виставка до Дня Незалежності Польщі (11 листопада)
У будинку Відділу політичних наук і дипломатії Університету Вітовта
Великого, у коридорах партеру, а також першого та другого поверхів,
відкрилася виставка, присвячена 150-річчю Станіслава Нарутовича (1862–
1932).
Нарутовичі, представники шляхетського стану, які жили на переломі ХІХ та
ХХ століть на теренах Жмуджі (Жемайтії), так само як і представники інших
литовських родин, опинилися на межі століть перед непростим вибором:
між Польщею та Литвою. Станіслав Нарутович був одним із сигнатарів, який
підписав Акт Незалежності Литви 16 лютого 1918 року, а його брат Габріель
(1865–1922) був обраний першим президентом міжвоєнної Польщі. Їхні
життєві шляхи досконало ілюструють складні політичні та культурні
стосунки Польщі та Литви, а також складність ситуації вибору литвинів, яка
склалася вже на початку ХХ ст.
На виставці, яка подана на десяти планшетах різного формату,
представлено копії документів, фотографій, генеалогічне дерево,
зображення гербу Нарутовичів тощо. Увесь матеріал покликаний розповісти
не лише про видатну постать литовської політичної історії, але й про
подробиці повсякденного життя Жмуджі (Жемайтії) початку ХХ століття та
міжвоєнного часу.
Ініціатором та виконавцем виставки є Окружний (обласний) Тельшівський
архів (директор – Алма Янкаускєне), експонати для виставки були відібрані
істориком Вацлавом Вайчекаускасом. Партнерами виступили Інститут
Великого князівства Литовського, а також центр Чеслава Мілоша Відділу
політичних наук і дипломатії Університету Вітовта Великого.
З представленими матеріалами можна буде ознайомитися до кінця 2012
року.
Заходи, присвячені Ґабріелю та Станіславу Нарутовичам
7–8 вересня 2012 року в Тельшах відбудеться захід, присвячений братам
Ґабріелю та Станіславу Нарутовичам. Незважаючи на те, що вони обоє
походили з Тельш, Ґабріель став першим Президентом Польщі у
міжвоєнний час, а Станіслав – одним з тих, хто підписав Акт Незалежності
Литви. Їхні долі яскраво демонструють складні польсько-литовські
політичні та культурні взаємини у ХХ столітті.
Попередня програма:
7 вересня:
11.00–17.00 – міжнародна наукова конференція «Останні громадяни ВКЛ:
шляхи Станіслава та Ґабріеля Нарутовичів». Конференція присвячена 150-й
річниці з дня народження Станіслава Нарутовича – людини, що підписала
Акт Незалежності Литви, а також 90-й річниці смерті Ґабріеля Нарутовича –
Президента Польщі. Місце проведення: Жмудський драматичний театр (вул.
Республіки 18)
Під час конференції з доповідями мають виступити відомі литовські та
польські інтелектуали: Даріуш Шпопер – професор Ґданського
Університету; Рімантас Мікніс – директор Інституту Історії Литви; Анджей
Пукшто – доцент Університету Вітовта Великого; Артур Кіяш – професор
Познанського Університету, а також Повілас Шверебас – співробітник
Тельшевського відділу Віленської академії мистецтв.
Презентація книги “Станіслав Нарутович: сігнатар і його час” автор проф.
Стасіс Вайтекунас.
18.00–22.00 вечірня зустріч у Бревіках – маєтку Станіслава Нарутовича.
8 вересня:
10.00 – Св. Меса
Після полудня екскурсія по Тельшах та околицях.
Організаторами заходів є Інститут ВКЛ та місцева адміністрація м. Тельше.
Результати конкурсу творів на тему Великого Князівства Литовського
«Республіканський конкурс творів на тему Великого Князівства
Литовського», присвячений 220-тій річниці Конституції 3-го мая,
завершився. Організатори – Гімназія Каунаського Технологічного Інституту
та Університет ВКЛ – дістали конкурсні праці з місцевостей, що розташовані
у різних регіонах Литви: ковенського, можейського, таурогського,
телшанського, шавельського, кошедарського. Вітаємо учасників конкурсу
та їхніх вчителів, які не побоялися ризикнути та послідовно виклали свій
погляд на вплив спадщини ВКЛ на соціальну, правову та геополітичну
ситуацію сучасної Литви.