Подii, пов'занi з Iнститутом
Премія імені Юліуша Бардаха для дослідників історії та спадщини Великого князіства Литовського
21 червня 2018 р. в Національній Литовській бібліотеці імені Мартіна Міжвідаса відбулося урочисте вручення Премії імені Юліуша Бардаха. Першу премію отримав Лаурінас Шедидіс з Університету Вітовта Великого за докторську (кандидатську) працю на тему «Підготовка правлячих еліт Великого князівства Литовського до публічного держаного життя від XVI ст. до середини XVII ст.» (керівник проф. Й. Кяпенє, захищена 2016 р.). Друге місце отримала праця Ольги Коцкіної з Білоруського Державного університету за докторську (кандидатську) працю, захищену 2017 р., «Поява та розвиток театру Радзивілів 1724−1810 рр.» (керівник проф. Н.Ф.Висоцька). Третє місце отримала захищена у 2017 році в Ягеллонському університеті кандидатська праця Войчеха Лиска «Проблема національності в «східній» політиці пілсудчиків: передумови – еволюція − нащадки» (керівник проф. Г. Мазур).
Урочистість розпочалася виступом почесного гостя, професора Вітаутаса Ландсбергіса, який поділився своїми спогадами про патрона Премії, згадав про його ідеї та спадщину. Далі з привітальними словами виступили засновники Інституту ВКЛ і члени його наукової ради: професор Університету Вітовта Великого Егідіус Александравічус, директор Студіум Всходньої Європи Варшавського університету Ян Маліцький, професори Вармінсько-Мазурського університету Даріуш Шпопер i Премислав Домбровський, професор з Гродна Олександр Смолянчук, ректор Івано-Франківського Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігор Цепенда, директор Інституту історії Литви Рімантас Мікніс.
Юліуш Бардах (1914−2010) був видатним дослідником Великого князівства Литовського, який зосереджував свою особливу увагу на його правових, культурних та політичних традиціях. Відтак цьогорічна Премія була призначена за найкращі кандидатські праці, автори яких аналізували події історії культури, права і державності ВКЛ, або розглядали стан розвитку його історичної, політичної та культурної спадщини щонайменше двох теренів колишнього Великого князівства Литовського, які нині є територіями Білорусі, Литви, Польщі та України.
Премія ім. Ю. Бардаха була заснована Інститутом Великого князівства Литовського і призначається кожні два. У 2014 році головну нагороду дістала праця Міколая Тарковського з Гданська «Віленська адвокатура 1918−1939 рр.». У 2016 р. нагорода була вручена Сергію Морозову з Гродна за працю «Ідея відродження Великого князівства Литовського в суспільно-політичному житті Білорусі (кінець XVIII − початок ХХ ст.)».
Міжнародна наукова конференція, присвячена подіям 1918 року в Центрально-Східній Європі.
20-21 червня 2018 року в Литовській Національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса (Вільнюс, просп. Гедеміна, 51) відбулася міжнародна конференція «Рік 1918 у Литві та Польщі з міжнародної перспективи Центрально-Східної Європи: історія, політика і культура», присвячена століттю відродження державності Литви та Польщі.
Конференція мала на меті обговорення шляхів відбудови незалежності Литви та Польщі, а також інших країн Центрально-Східної Європи; презентацію найновіших досліджень, присвячених розвитку польського та литовського національного відродження початку ХХ століття, а також точок зору на політичні традиції Польщі та Литви. Крім обговорення суто історичних тем, учасники конференції взяли участь у дискусії щодо проблем сучасного світу: парадигми сучасних закордонних політик Литви та Польщі, місця відбудови держав в Європі та світі.
У конференції взяли участь історики, політологи, соціологи, культурологи, філологи і представники інших галузей науки, які поділилися результатами своїх досліджень, присвячених історії, політиці та культурі Литви, Польщі та інших країн, в контексті століття відродження державності. Учасники конференції представляли Польщу, Литву, Україну, Чехію, США та інші країни світу.
Організаторами конференції виступили Варшавський університет, Університет Вітовта Великого (Каунас), Університет Міхала Ромера (Вільнюс), Посольство Республіки Польща у Вільнюсі, Інститут Великого князівства Литовського (Каунас) та Литовська Національна бібліотека ім. Мартінаса Мажвідаса.
Сьома Мінська конференція Інституту «Політична сфера»: «Суверенність народу (1918‒2018): ідея і політична практика». Дата: 18‒19 травня 2018 року; Мінськ
1918 рік призвів до змін у цілому регіоні Східної Європи. Впадали імперії і поставали нові держави, закривалися кордони і консолідувалися нації. Ідея суверенності і незалежності набувала політичної реалізації: у випадку одних народів більше (Литва, Латвія, Польща), для інших ‒ менше вдало (Білоруська Народна Республіка, Українська Народна Республіка). Дискусії про суверенність на тому не закінчилися і точилися протягом цілого ХХ століття, заново набувши актуальності під час розпаду Радянського Союзу (1990‒1991) та соціалістичного блоку. У черговий раз ці дискусії були спровоковані розширенням Європейської Унії у 2004 р. В умовах нових викликів для безпеки та миру у Східній Європі, разом із вибухом російсько-українського конфлікту (2014), загостренням стосунків Росії з ЄС та США, проблематика суверенності, її кордонів та тривалості, заново знаходить своє місце у центрі уваги.
Перший день конференції. 18 травня
Місце проведення: Посольство Литовської Республіки в Білорусі (вул. Захарова, 68).
9.00-10.00. Реєстрація
10.00-10.15. Відкриття конференції. Промови організаторів.
10.15-12.00. Пленарне засідання:
Павло Коваль (Польща). 1991 рік для Польщі, України, Литви та Білорусі: поміж амбіціями і можливостями дій.
Алгімантас Каспаравічус (Литва). Імперська спадщина: проблеми литовської політичної думки і реалізації національного суверенітету (1914-1922).
Даріюш Тарасюк (Польща). Ставлення білоруських поляків до ідеї незалежності Польщі (1905-1918).
12.00-12.20 Кава-брейк.
12.20-14.00. Панель І. Перебудова, розпад СРСР і поява нових держав, 1988-1991.
Валер Карбалевич (Білорусь). Чому розпався СРСР?
Андрій Казакевич (Білорусь). «За» і «проти» Союзу. Порівняння діяльності прорадянських і незалежницьких організацій у західних республіках СРСР, 1988-1991.
Олег Дзярнович (Білорусь). «Історичний ресурс» у роки перебудови у Білорусі (1988-1991 роки).
14.00-15.00 Обід
15.00-16.15. Панель ІІ. Проголошення національних держав у Центрально-Східній Європі у міжвоєнний час.
Павло Церашкович (Білорусь). Соціальні ресурси національних рухів у Східній Європі й побудова національних держав.
Яцек Стасьорчик (Польща). Денаціоналізація або охорона ідентичності? Становище польськомовної освіти в Литовській республіці в 1918-1940 роках.
Варвара Кухаренко (Білорусь). Створення Держави словенців, хорватів і сербів: реалізація пречанських надій чи прасербський проект.
16.15-17.30. Панель ІІІ. Проблеми суверенітету.
Патрік Томашевський (Польща). Незалежна Білорусь, Молдова і Грузія в польській політичній думці після 2004 року: порівняльний підхід.
Ігор Случак (Білорусь). Мовна політика на окупованій території Білорусі протягом 1941-1944 рр.
Олексій Криволап (Білорусь). Національний суверенітет у медійному вимірі.
18.30 – 20.30. Публічна дискусія «БНР і (чи) БРСР – проблема основи білоруської державності» (Арт-Садиба, пр. Машерова, 18)
Другий день конференції. 19 травня.
Місце проведення: Посольство Литовської Республіки в Білорусі (вул. Захарова, 68).
10.00-11.30 Панель IV. БНР: культурна пам᾿ять і репрезентація (1).
Наталія Гордієнко (Білорусь). Меморіалізація БНР як частка конструювання (збереження) національної ідентичності білоруської повоєнної еміграції.
Ксенія Шталенкова (Білорусь). Репрезентація права на білоруське самовизначення у дизайні грошових знаків 1917-1924 рр.
Родіон Попель (Білорусь). Білоруський національний рух, БНР і релігія: погляд через століття.
11.30-12.00. Кава-брейк.
12.00-13.00 Панель V. БНР: культурна пам᾿ять і репрезентація (2).
Сергій Ємельянов (Білорусь). «Міф заснування держави» у шкільних підручниках Білорусі, Росії й України.
Олексій Ластовський (Білорусь). Забутий ювілей: відзначення сторіччя Жовтневої революції в Білорусі.
Організатори:
Інститут «Політична сфера» (Білорусь‒Литва);
Посольство Литовської Республіки в Республіці Білорусь (Білорусь);
Польський інститут у Мінську (Білорусь);
Білоруський Колегіум;
Інститут Великого князівства Литовського (Литва);
Університет Вітольда Великого (Литва);
Інститут історії Литви
Ппремія імені Юліуша Бардаха
Інститут Великого князівства Литовського оголошує конкурс на здобуття Премії ім. Юліуша Бардаха.
Премія призначається за найкращі магістерські та докторські (кандидатські) праці, присвячені проблематиці державної, правової та культурної спадщини Великого князівства Литовського у ХІХ–ХХ століттях, або за такі, що представляють результати дослідження проблем, пов᾿язаних з історією як мінімум двох нинішніх держав, терени яких колись входили до складу Великого князівства Литовського, як то: України, Білорусі, Литви та Польщі.
Термін подання праць – 15 грудня 2017 р. Просимо висилати пропоновані праці на адресу: [email protected]
До 15.05.2018 року конкурсна комісія призначена Інститутом ВКЛ оголосить список номінованих на премію праць.
Кандидати будуть запрошені до Вільнюса, де 20-22.06.2018 року відбудеться урочиста церемонія вручення нагороди.
Правила
Премія ім. Ю. Бардаха, що призначається Інститутом Великого князівства Литовського (далі – Премія) призначається за докторські (кандидатські) або магістерські праці, присвяченим ідеям ВКЛ.
1. Премія має своєю метою заохотити молодь до досліджень спадщини ВКЛ, його державних, правових та культурних традицій.
2. Пріоритет буде надаватися працям, які присвячені державним, правовим та культурним традиціям ВКЛ, а також проявами тяглості ідей ВКЛ в умовах ХІХ та ХХ століття. Крім того, тим темам, які будуть присвячені історії як мінімум двох сучасних держав, терени яких колись входили до складу ВКЛ: Литви, України, Білорусі та Польщі.
3. Представлені на призначення Премії праці можуть стосуватися різних галузей гуманітарних та суспільних наук, зокрема: історії, політології, історії мистецтва, філології, соціології, історії права та суспільного устрою, географії.
4. На призначення Премії можуть розраховувати громадяни будь-якої країни, які запропонують докторську (кандидатську) чи магістерську працю (а також будь-яку рівнозначну дипломну працю). Термін подання праць оголошується кожного року окремим інформаційним листом.
5. На призначення Премії повинні подаватися праці, які постали протягом останніх двох років від поточного конкурсу.
6. Праці на призначення Премії можуть подати самі кандидати, або інституція (кафедра, відділ, науковий центр та ін.), після звернення кандидата.
7. Подані до призначення Премії праці можуть бути написані литовською, українською, білоруською, польською, а також російською чи англійською мовами.
8. Електронні версії праць разом із науковими рекомендаціями (для магістерських та докторських (кандидатських) праць) та рецензіями наукових керівників (тільки для магістерських праць) слід надсилати на адресу: [email protected].
9. Переможців (перше, друге та третє місця) оголошує конкурсна комісія, що складається з науковців, запрошених Інститутом ВКЛ.
10. Додаткова інформація є доступною на сайті Інституту ВКЛ (www.ivkl.lt), або: rustisk//centras.lt (д-р Рустіс Камунтавічус).
Міжнародний Конгрес дослідників Білорусі
15−17 вересня 2017 року у Варшаві відбувся сьомий Конгрес дослідників Білорусі, який вже перетворився на важливу академічну подію, яка привертає увагу як дослідників з Білорусі, так й іноземців, чиї дослідження пов᾿язані із цією країною. www.icbs.lt